Чебрець - це декоративна багаторічна рослина з пряним смаком і вираженим ароматом, яка чудово підходить як для кулінарного використання, так і для лікарських потреб. Завдяки своїй невибагливості його вирощують на сухих, сонячних ділянках, а також для закріплення крутосхилів.

Рослина утворює низький кущик заввишки 5–15 см з численними повзучими, дерев’яніючими стеблами. Квітконосні стебла прямостоячі, безквіткові - повзучі. Листки вузькі, черешкові, з подовженими міжвузлями, більш сірі, ніж у зимового чебрецю. Чебрець добре росте на сонячних місцях із легкими ґрунтами, зберігає декоративність впродовж усього сезону. Квітки дрібні, рясно виділяють нектар протягом усього дня, є чудовими літніми медоносами.

Лікарську цінність має трава чебрецю, яку збирають на початку цвітіння. Свіже або висушене зілля зберігає стійкий аромат, має пряний, трохи палючий смак із нотками гіркоти. Чебрець придатний для приготування відварів, настоїв та ароматного чаю. Його аромат особливо проявляється при сушінні.

Чебрець широко застосовується у фітотерапії - чай із чебрецю має заспокійливі та протизапальні властивості. Зовнішньо використовується у вигляді ароматичних ванн, компресів, примочок. У кулінарії чебрець додають як пряну приправу до закусок, м’ясних та рибних страв, соусів і гарячих страв, надаючи їм особливої пікантної нотки.